Міністерство освіти України Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра АСУ Звіт до графо - розрахункової роботи з схемотехніки компютера Підготував: Студент групи КН Перевірив: Львів 2004.Зміст Технічне завдання.......................................................................................3 Вступ............................................................................................................4 Синтез цифрового автомата......................................................................8 Визначення розрядності лічильника...............................................8 Таблиця станів лічильника..............................................................8 Часові діаграми роботи автомату...................................................8 Графи переходів станів автомата...................................................9 Таблиця переходів автомата...........................................................9 Характеристична таблиця роботи JK-тригера..............................10 Таблиці переходів тригерів.............................................................10 Мінімізація функцій лічильника за допомогою карт Карно...........11 Структурна схема автомата............................................................13 Принципова схема автомата (на мікросхемах КМОН логіки).......14 Використана література.............................................................................15 Технічне завдання Синтезувати цифровий автомат на базі лічильника імпульсів який послідовно відтворює цифри номера залікової книжки, причому а-остання цифра номера залікової книжки, б-передостання. Тип тригерів D-тригери якщо б-парна, JK-тригер якщо б-непарна. Реалізувати цифровий автомат на мікросхемах серії ТТЛШ, якщо а-парна і КМОН якщо а-непарна. Цифровий автомат повинен мати такий вигляд:  EMBED Visio.Drawing.6 
 С – синхронізуючий вхід; R – вхід сигналу перезапуску; Q0-Qn – виходи розрядів цифри (Q0 – молодший розряд). Кількість розрядів (n) залежить від розрядності максимальної цифри номера залікової книжки.  Вступ Цифрові автомати (ЦА) оперують з інформацією, представленою у вигляді цифрових (дискретних) значень фізичних величин. Будь-яке число реалізується комбінацією станів окремих фізичних елементів. Оскільки в ЦА в основному застосовується двійкова система числення, то як елементи використовуються найпростіші фізичні елементи, що володіють тільки двома стійкими станами. Точність представлення будь-якої математичної змінної в ЦА залежить тільки від вибраного числа розрядів двійкового коду, що принципово забезпечує високу точність рішення задач. Великою перевагою ЦА є те, що вони є алгоритмічно універсальні перетворювачі інформації з гнучким програмним управлінням і з повною автоматизацією рішення задачі. Ця обставина дозволяє використовувати ЦА для вирішення принципово будь-яких задач, що мають алгоритм рішення. Проте алгоритмічне рішення будь-якої задачі пов'язане з послідовністю виконання елементарних операцій, тому час рішення задач на ЦА залежить від кількості таких операцій і часу їх виконання, тобто у ряді випадків швидкодія ЦА може бути недостатньою для вирішення задач в реальному масштабі часу або при необхідності обробки великих масивів інформації. Все різноманіття елементів, вузлів, блоків і пристроїв, з яких складається будь-який комп’ютер, є прикладом різних типів того або іншого ступеня складності перетворювачів цифрової інформації — цифрових автоматів. Методи теорії цифрових автоматів, що є математичною моделлю цифрових (дискретних) пристроїв, використовуються як теоретична база для аналізу і синтезу різних цифрових вузлів і пристроїв обчислювальних машин. Оскільки, при вивченні цифрових автоматів мають справу з математичними моделями, то вживання основних положень теорії цифрових автоматів не обмежується конкретною областю, наприклад комп’ютером, а може бути використано для аналізу і синтезу різних автоматичних пристроїв в багатьо...